ліс Не декорація, це

Основа ЖИТТЯ

Чисте повітря, стабільність клімату, обіг чистої прісної води, життя сотень тисяч видів, включно з людиною – усе це залежить від лісів.

1,6+ млрд людей

у світі отримують від лісів усе необхідне для життя – від їжі й води до роботи та житла.

Тиха сила, що тримає планету в гармонії

Сила взаємозв’язку

екосистема

Система, де всі види взаємопов’язані,
підтримують одне одного та життя на Землі

Випаровуючи вологу через листя і хвою, ліси охолоджують повітря та забезпечують цим зниження температури й стабільність опадів

Ліси зберігають вологу, впливають на вітри й дощі, пом’якшують спеку, зливи та повені. Природа сама створює захист від наслідків зміни клімату. Але знеліснення та деградація лісів руйнують цей баланс, навпаки пришвидшуючи кліматичні зміни й ускладнюючи відновлення екосистем.

Ліси забезпечують мільйони людей найбільш необхідними ресурсами для життя

Вони мають вирішальне значення для нашого здоров’я: знищення лісів не лише позбавляє ресурсів, а й підвищує ризик поширення хвороб та епідемій. Наше майбутнє нерозривно пов’язане з лісами.

$100 млрд на рік – вартість екосистемних послуг

які надають ліси, очищуючи повітря і воду, регулюючи клімат, впливаючи на збереження ґрунтів і підтримуючи біорізноманіття

близько 70 млн людей у світі

називають ліс своїм домом (в тому числі багато корінних народів у всьому світі)

Близько 28% світового кисню виробляють ліси, решту – океанічні організми

Щоденно одне доросле дерево виробляє приблизно 274 літрів кисню. У масштабах країни українські ліси щороку продукують кисень, вартість якого вимірюється сотнями мільйонів гривень, демонструючи не лише екологічну, а й економічну цінність природи.

Щосекунди ліси дихають разом з нами

одне доросле дерево, як-от дуб, наприклад, забезпечує до половини добової потреби людини в кисні.

Річний обсяг кисню українських лісів оцінюється у 382 млн грн

саме стільки "коштує" повітря, яке щороку виробляють дерева.

поглинають CO₂ і зберігають його в живій біомасі, мертвій деревині та ґрунтах, уповільнюючи глобальне потепління

Ліси – найбільші наземні сховища вуглецю. Дерева фіксують його у своїх стовбурах, гілках, хвої, коренях й ґрунтах, сповільнюючи глобальне потепління. Чим старіше й стабільніше лісове угруповання, тим більша здатність лісу поглинати вуглекислий газ та вищий його кліматичний ефект.

5-18 тонн CO₂

здатні поглинати ліси України з одного гектара на рік, залежно від виду дерев та віку насаджень.

525 млн грн на рік

становить вартість поглинутого лісами України вуглекислого газу. Навіть "помираючи", дерева зберігають накопичений за життя вуглець

Ліси – ключ до збереження природи

дім для 80%
усього живого

Там, де зароджується майбутнє природи

Тисячі видів ссавців, птахів та інших тварин

Сухостій і повалені дерева підтримують життя тисяч видів — від мікроорганізмів до рідкісних тварин, адже вони дають укриття, поживу й простір для розвитку.

Важливо розуміти: висадка дерев після рубки не означає, що існуюча раніше екосистема буде відновлена.

Птахи

Відіграють ключову роль у регуляції чисельності комах та поширенні насіння рослин. Також вони допомагають зберігати баланс у лісових екосистемах.

сСавці

Теплокровні тварини, які регулюють популяції інших видів, поширюють насіння та створюють умови для існування різних організмів.

Безхребетні

Відповідають за розкладання органічних решток, запилення рослин, а також формують основу ланцюгів живлення, слугуючи їжею для багатьох тварин.

Гриби

Лісові гриби утворюють мікоризу з корінням дерев, покращують доступ до води й мінералів, розкладають мертву органіку, підтримуючи колообіг речовин у лісі.

Лишайники

Унікальні організми, що сприяють ґрунтоутворенню, зберігають вологу та створюють оселища для безхребетних. Вони також є індикаторами стану лісу та чистоти повітря.

Клікни на картку – дізнайся, хто ховається в лісі

Зникає дерево –
зникає дім для тисяч живих істот

Збереження природи прямо залежить від того, як ми взаємодіємо з лісами

Бо саме в цій взаємодії формується наше майбутнє

Взаємна підтримка

Ліс і людина

Ми потребуємо один одного, щоб гармонійно жити та розвиватися

Ліс для людини – дещо більше, ніж просто ресурс

Ліс надає фундаментальні екосистемні послуги людству і є ключовим осередком збереження біологічного різноманіття планети.

  • Дохід

    Лісовий врожай може становити до 20% сімейного доходу

    Для багатьох жителів сільських районів ліс – це не просто пейзаж, а реальна підтримка. Збір грибів, ягід і лікарських трав допомагає сільським родинам отримувати сезонний дохід.

  • Захист

    Ліси – це природний щит

    У Європі понад 20% лісів мають офіційний статус «захисних» – вони зменшують силу вітру, стримують зсуви та захищають від повеней, а у контексті війни лісові насадження набувають й стратегічного значення, зокрема як природний захист чи місце маскування.

  • Економічна цінність

    Ліс дає роботу
    сотням тисяч українців

    Від вирощування дерев та догляду за ними, до переробки й виробництва продукції. Лісова галузь охоплює величезну кількість процесів та забезпечує стабільну економіку.

  • Антистрес та натхнення

    Прогулянка лісом знижує
    рівень стресу на 16%

    Контакт із природою покращує сон, допомагає зосереджуватись, підіймає настрій і знижує ризик депресії. Люди, які живуть поруч із парками та деревами, мають менший рівень стресу і почуваються щасливішими.

  • Здоров’я

    Дерева знижують рівень забруднення

    Дерева – це природні фільтри повітря. Вони поглинають шкідливі речовини, пил, важкі метали й озон, тим самим знижуючи рівень забруднення, що особливо важливо для міст. Дослідження показують: чим більше дерев у районі, тим рідше діти хворіють на астму.

У світі швидких змін саме ліси залишаються точкою опори на всіх рівнях – від добробуту окремої людини до економіки країни

Серце природи

Ліси України

Українські ліси, що займають майже 10 мільйонів гектарів, вирізняються своїм різноманіттям і відіграють важливу роль у формуванні природного ландшафту країни, збереженні біорізноманіття, водного балансу та кліматичної стійкості.

Лісистість України
у глобальному контексті

Лісистість України становить 15,9%, що майже вдвічі менше за середній показник у Європі і обумовлено різноманітністю природних умов нашої країни. Українські ліси мають велике значення для збереження біорізноманіття, у глобальному масштабі вони є важливою частиною європейської екологічної мережі.

  • 15,9%

    Україна

  • 31,8%

    Франція

  • 40,1%

    Словаччина

  • 13,5%

    Велика Британія

Ліси на території України розміщені нерівномірно та сконцентровані переважно на Поліссі та у Карпатах

Різні природні зони істотно різняться лісорослинними умовами, методами ведення лісового господарства, використанням лісових ресурсів та корисними властивостями лісу.

Полісся

природна зона мішаних лісів, де переважають хвойні (сосна) та листяні (дуб, береза, липа, граб, вільха) види дерев


У Карпатах домінують букові
та ялинові ліси

перехідна природна зона, де чергуються ліси (дуб, граб, липа) та відкриті степи з різнотрав’ям. Характерна велика видова різноманітність рослин і тварин.

Степова зона

В природному степу дерев майже немає. Це – простір переважно травʼянистої рослинності. Проте поодинокі дерева трапляються там, де є волога (наприклад, верба, тополя).

Лісостеп

перехідна природна зона, де чергуються ліси (дуб, граб, липа) та відкриті степи з різнотрав’ям. Характерна велика видова різноманітність рослин і тварин.

лісистість Полісся 26,8%

лісистість карпат 42%

лісистість степу 5,3%

Лісистість лісостепу 13%

Типи лісів за призначенням

Ліси України різняться за своїм екологічним і соціально-економічним значенням, та поділяються на різні категорії залежно від основних виконуваних ними функцій.

  • Природоохоронні

    Виконують природоохоронну, естетичну функцію
    Охороняють типові та унікальні екосистеми, рідкісні види, є місцем довготривалих наукових досліджень і зберігають природну та історичну спадщину для майбутніх поколінь.

  • Рекреаційно-оздоровчі

    Виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію
    Використовуються для туризму, заняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення.

  • Захисні

    Зменшують шкоду довкіллю та інфраструктурі
    Захисні ліси запобігають ерозії, зміцнюють береги, знижують вітер і шум, стабілізують ландшафт

  • Експлуатаційні

    Забезпечують економіку країни деревиною
    У першу чергу у таких лісах проводять заготівлю деревини для промислового, будівельного та енергетичного використання.

Ліси за видовим складом поділяються на чисті та мішані

Залежно від переважаючих життєвих форм:
хвойні, листяні, листопадні та вічнозелені

Ліси України сформовані понад 30 видами дерев. Соснові, букові та дубові ліси становлять по 43% загальної площі.

чисті лісиз одним видом дерев

Чистими називають ліси, в яких частка одного виду становить понад 90%. Наприклад, соснові, ялинові або дубові ліси

мішані ліси з кількома видами дерев

Різні види дерев роблять ліс стійкішим до хвороб і кліматичних змін. Для дуба найкращі сусіди – липа, клен і граб.

Близько половини українських лісів – штучного походження, тобто посаджені людьми

Українські ліси переважно одновидові, що робить їх менш стійкими до хвороб і кліматичних змін. За останнє десятиліття середньорічна температура в помірних широтах зросла на 1,5°C, а опади влітку скоротилися на 20–30%, що спричинило сплеск хвороб, поширення шкідників.

Внаслідок цих змін тисячі гектарів лісів втрачають здатність до самовідновлення, що загрожує як біорізноманіттю, так і водному балансу регіонів.

50% лісів україни штучного походження

Хто приймає рішення про ліси?

Управління

Спеціалізоване підприємство ДП “Ліси України”, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Державне агентство лісових ресурсів України, агролісгоспи та інші – головні користувачі й управлінці українських лісів на сьогодні.

Потреба управління лісами – результат історичних змін і викликів

Система лісового господарства в Україні створена, щоб забезпечувати сталу заготівлю деревини впродовж років.

Сьогодні важливо поєднувати попередній досвід у лісівництві з новими технологіями та екологічними підходами, щоб зберігати ліс і використовувати його розумно.

У 18 –19 століттях через кризу лісових ресурсів виникла потреба у новому підході до лісового господарства

Щоб мати достатньо деревини в довгостроковій перспективі, було сформульовано ключовий принцип: не можна вирубувати більше деревини, ніж приростає на 1 га лісу .

Ліс – це не лише деревина, а жива екосистема, що потребує наближеного до природи підходу

Штучні ліси вразливі до шкідників та стихійних лих. Заготівля деревини як єдина мета лісового господарства більше не є ефективною.

Природні старовікові ліси — безцінні, самопідтримувані екосистеми, які не потребують втручання. Суцільні рубки слід мінімізувати, зберігаючи безперервний лісовий покрив для захисту ґрунтів і водного балансу. Варто відновлювати мішані ліси та природні листяні види. Навіть у господарських лісах потрібно зберігати біорізноманіття для більшої їх стійкості до кліматичних змін.

Ліси невпинно зникають

Загрози
для лісу

Світ втрачає ліси, бо їх місце займають агроугіддя,
а дерева використовують як ресурс.

за 2001–2023 рр. Україна втратила 1,26 млн га деревного покриву

Що еквівалентне зменшенню площі на 11 % до рівня 2000 р .
Причини : вирубка (в т.ч. незаконна), лісові пожежі, війна (60 тис. га знищено на окупованих територіях).

Global Forest Watch, 2024

за період 2001 – 2024 роки у світі зникло понад 517 мільйонів гектарів лісів

Площа, що перевищує територію Європейського Союзу і становить 13% від глобального лісового покриву 2000 року. Причини крім вирубки і пожеж – експансія міст та розвиток сільського господарства.

Недоторкані та найстаріші

Праліси України

Попри вирубку та господарську діяльність, війну та зміни клімату, в Україні все ще збереглися унікальні ліси, які ніколи не відчували на собі людського впливу — праліси. Вони — еталон природного розвитку лісових екосистем, який неможливо відтворити в сучасних умовах.

Карпатські праліси
формувались тисячоліттями

Деяким деревам понад 500-700 років. А окремі лісові екосистеми сформувались ще з часів останнього льодовикового періоду і не зазнавали прямого людського втручання.

    • В цей період стрімко розвивається землеробство, тому верхів’я Карпат лишаються далекими й недоступними для людей. Праліси продовжують рости самі по собі – без втручання людини.

      Неоліт, трипільська культура

    • Відбувається заселення долин, а от високогір’я Карпат залишається важкодоступним. У пралісах триває природний цикл життя.

      Середньовіччя, Київська Русь

    • Індустріалізація, Австро-Угорщина Масове використання лісів. Але частина ділянок недоторкана – сучасні праліси. В цей період формуються перші природоохоронні ідеї та створено перші лісові резервати.

      1800 – 1900 роки

    • Карпати стають ареною боїв і переміщення військ. Але важкодоступні гірські праліси майже не постраждали.

      1900 – 1945 роки

    • Активне використання лісів – зʼявляються лісгоспи. Деякі праліси збереглись лише через важкодоступність до них. З'являються перші постійні та великі за площею природоохоронні території, наприклад, Карпатський заповідник і заказник “Росішний”.

      1945 – 1991 роки

    • Наукове вивчення та правове визначення пралісів, з 2017 року діє закон, що офіційно їх захищає. Частину карпатських пралісів вносять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Та наразі через війну посилюється тиск на праліси — зростає загроза незаконних вирубок, мінування та пожеж.

      1991 – дотепер

    живі залишки недоторканої природи, які мають колосальне значення для планети та потребують нашого захисту

    Праліси існували задовго до сучасних держав – це унікальні ліси, що розвиваються без втручання людини. Вони забезпечують чисту воду, стабільний клімат, збереження рідкісних видів і природну красу. Майже всі праліси у Європі знищені, а Карпати – одне з небагатьох місць у Європі, де вони ще залишилися.

    Регуляція клімату

    Праліси допомагають утримувати температуру на планеті. Накопичення вуглецю в деревині та ґрунтах знижує рівень CO₂ в атмосфері та допомагає боротися зі змінами клімату.

    Природні лабораторії

    У пралісах важливе все – від поваленого старого дерева до крихітного паростка. Саме з таких деталей складається жива екосистема, де поруч існують безліч лісових організмів.

    Біорізноманіття

    У пралісах мешкають види, які зникають і потребують захисту. Багато з них можна знайти лише там, де люди не втручалися століттями.

    Букові праліси –
    свідки століть

    • назва панорами

      назва панорами

      Праліси допомагають утримувати температуру на планеті.

    • назва панорами

      назва панорами

      Праліси допомагають утримувати температуру на планеті.

    • назва панорами

      назва панорами

      Праліси допомагають утримувати температуру на планеті.

    • назва панорами

      назва панорами

      Праліси допомагають утримувати температуру на планеті.

    З менш ніж 320 тис. га пралісів та інших старовікових лісів Центральної та Східної Європи третина знаходиться в Україні.

    У 2007 році частину українських букових пралісів внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні цей об’єкт об’єднує 78 лісових ділянок із 12 країн, і майже третина всієї території – саме в Україні.

    • Історична цінність

      Історична цінність

      Праліси формувались тисячі років і пам’ятають, якою була наша земля ще до появи міст і доріг. Більшість таких лісів ростуть у важкодоступних гірських регіонах.

    • Національна гордість

      Національна гордість

      Ми можемо пишатися тим, що саме на українських територіях збереглась значна частка пралісів.

    • Прогулянка лісом знижує

      Прогулянка лісом знижує

      Ліси – частина української ідентичності. У піснях і легендах вони відображають зв’язок народу з природою, який донині зберігають праліси.

    праліси – недоторкані, живі екосистеми, які сформувалися без участі людини

    Завдяки багатоярусній структурі та різноманіттю зв’язків між усіма формами життя, вони стійкіші до змін, ніж штучні ліси.

    • 48 тис га

      У Карпатах збереглося понад 70 тис. га пралісів і природних лісів.

    • 1,5%

      Лише 1,5% цих лісів мають статус об’єкта всесвітньої спадщини UNESCO.

    • <60%

      Менше 60% старовікових лісів мають охоронний статус, решта – швидко зникає.

    В Україні збереглося близько 430 тис. га старовікових лісів

    Це лише 4% від усієї площі лісів країни, і понад 80% з них не мають охоронного статусу. Праліси — це ділянки, які ніколи не зазнавали значного людського впливу. Старовікові ліси — ширше поняття: вони можуть включати як праліси, так і ліси, що зазнали обмеженого втручання, але зберегли природний вигляд і динаміку розвитку.

    80%

    старовікових лісів не мають
    охоронного статусу

    Наразі більше 70 тис га лісів є пралісами або мають інший охоронний статус.

    Саме завдяки WWF понад 30 тис га отримали статус пралісів
    та інший охоронний статус.

    17%

    від загальної площі старовікових
    лісів під охороною

    Карпати – серце пралісів в Україні.
    Найбільші масиви збереглися у горах,
    де природа жила своїм ритмом століттями.

    Спадщина, яку легко втратити

    Цінні види

    Праліси дають притулок рідкісним і зникаючим видам тварин та рослин. Їх збереження – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями.

    праліси є еталонами природного розвитку лісових екосистем

    а також домівкою для рідкісних видів тварин та рослин, тому вкрай необхідно їх зберегти.

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Росте в букових і дубово-грабових лісах. Зникає через освоєння територій, вирубку лісів, зривання на букети.

      Булатка довголиста

      Рідкісна орхідея із білими квітками

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Вид поширений у Карпатах і Поліссі. Полює на косуль, зайців та дрібних гризунів. Активна переважно вночі. Популяція знижується через деградацію місць існування та браконьєрство.

      Рись євразійська

      Хижий ссавець з родини котові

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Лісовий птах зі строкатим чорним і білим забарвленням. Оселяється в смерекових лісах на висоті 650–1900 м. Гніздиться у дуплах дерев, переважно в Карпатах.

      Дятел трипалий

      Лісовий птах родини дятлових

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Мешкає в старих лісах, в опалому листі, підліску та мертвій деревині. Віддає перевагу мішаним лісам. Через перетворення старовікових лісів на монокультурні насадження їй загрожує зникнення.

      Пралісниця північна

      Вид наземних молюсків

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Хвойне вічнозелене дерево родини соснових. Росте на стрімких схилах з бідними, кислими ґрунтами на висоті 900–1300 м. Може жити до 400 років. Основна популяція сконцентрована в Ґорґанах.

      Спарасис кучерявий

      Вид їстівних грибів родини спарасисових

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Жук, тісно пов’язаний із буковими лісами. Трапляється на стовбурах і гілках букових дерев. Зникає через скорочення площ букових лісів і старих дерев.

      Лобарія легеневоподібна

      Лобарія легеневоподібна

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Дуже чутливий до змін лісових екосистем та забруднення повітря. Зростає на нижній частині стовбурів старих буків та вкритих мохом скелях у вологих районах.

      Вусач альпійський

      Вид жуків родини вусачів

    • Занесена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний”

      Їстівний гриб, що росте на відмерлих коренях і стовбурах старих хвойних дерев, переважно соснових. Чисельність скорочується через збирання і знищення сосен та інших хвойних дерев.

      Сосна кедрова європейська

      Хвойне вічнозелене дерево родини соснових

    Офіційний заповідний статус – ключ до збереження пралісів

    Деякі праліси входять до складу великих заповідників, зокрема біосферних резерватів. Такий статус – щит для унікальних лісових екосистем.

    Законодавча заборона діяльності в пралісах та інших старовікових лісах важлива, але ефективніше – надати лісу статус пралісової памʼятки природи. Такий режим повністю забороняє всі види рубок, навіть санітарні, захищає від будівництва, випасу худоби та збору ресурсів, а також гарантує тривалий і надійний захист природи.

    Завдяки ініціативі WWF-Україна вдалося зробити значний крок до збереження лісів

    • Старовікових лісів офіційно визнано пралісами, квазіпралісами та природними лісами такими, що потребують охорони

      33 000 га

    • Створено памʼяток природи, щоб ці ліси були під постійним захистом

      110

    • Площа, яка вже під охороною як памʼятки природи

      16 000 га

    За підходами сучасного лісового господарства, ліс – це не лише деревина. Підтримка та збереження біорізноманіття стають дедалі важливішими.

    Руйнівне втручання

    Вплив війни на ліси

    Війна завдала катастрофічної шкоди українським лісам – від знищення бойовими діями до масштабного забруднення вибухонебезпечними предметами.

    Близько третини лісів України зазнали різного ступеня ушкоджень внаслідок російської збройної агресії

    На початку 2024 року близько 500 тисяч гектарів лісів на підконтрольній Україні території потребують розмінування. Ще близько 800 тисяч гектарів лісів на тимчасово окупованих територіях можуть бути заміновані, але через відсутність доступу поки невідомо, в якому вони стані.

    • 30%

      лісів України зазнали різного ступеня шкоди

    • 1 млн га

      Площа лісів, де тривали або тривають бойові дії

    • 80 років

      мінімальна оцінка часу на повне відновлення постраждалих лісів

    Через постійні бойові дії деякі ліси перетворилися на згарища – вони фактично стерті з лиця землі

    Розчищення лісів від вибухонебезпечних предметів – серйозний виклик, адже ліси розміновувати дуже складно

    Ліси розміновують не в першу чергу, а вибухонебезпечні предмети з кожним роком стають менш помітними під опалим листям і хвоєю

    • 425 000 га лісів

      неможливо повноцінно обслуговувати чи відновлювати через міни та нерозірвані боєприпаси

    Повернення життя лісу

    Відновлення

    Одне з головних завдань лісового господарства – відтворення лісів. Це відбувається двома способами: висадка дерев на місці зрубаних або ж створення нових лісів на інших землях.

    Лісовідновлення – це поява нового покоління лісу на місці вирубаного для господарських потреб чи знищеного стихією

    Воно може бути природним,
    штучним або комбінованим.

    Відновлення лісів – це ключ до збереження природи й майбутнього. Ліси захищають ґрунти, зупиняють опустелювання, оберігають населені пункти, протидіють вітрам на полях, укріплюють береги річок і морів. Вони створюють унікальні умови для життя рідкісних видів, які не можуть існувати в інших екосистемах. Лісовідновлення — це не просто заміна вирубаних дерев, а відновлення цінного ресурсу, важливого і для довкілля, і для людей.

    Природне лісовідновлення

    Поновлення лісу з мінімальною участю людини. Воно менш контрольоване, але формує стійкі та добре адаптовані екосистеми.

    Комбіноване лісовідновлення

    Поєднує природні процеси з людським втручанням – там, де частина лісу відновлюється природно, а частині потрібна допомога.

    Штучне лісовідновлення

    Включає висаджування дерев або висівання насіння. Це швидко й ефективно у лісах, призначених для деревини.

    Лісорозведення – це створення нових лісів на ділянках, де їх раніше не було

    Цей підхід допомагає розширювати площі лісів та покращувати загальний рівень лісистості. Лісорозведення здійснюють на землях різного призначення для захисту ґрунтів, створення рекреаційних зон або нових лісових масивів. Щороку в Україні такі роботи проводять на непридатних для сільського господарства землях.

    Стадії відновлення лісу

    Створюємо ліси

    та відновлюємо життя

    Сучасне лісовідновлення –
    це не просто висадка дерев.

    Воно передбачає використання місцевих видів, постійний догляд збереження природного підросту та дбайливе ставлення до інших екосистем. Нові ліси потребують особливої уваги в перші роки: їх треба захищати від пожеж, бур’янів і надмірної конкуренції з трав’янистими рослинами.

    • Територія розчищена, переважають бур'яни, трави і чагарники, з'являються перші саджанці. Основні процеси: початкове заселення світлолюбними рослинами, є ризик ерозії на неукріплених схилах.

      1 рік після втручання

    • Молоді дерева 0,5–2 м (домінують швидкорослі породи), починає відновлюватись ґрунтовий покрив. Відбувається конкуренція між деревами за світло та вологу, з'являється дрібна фауна

      5 років після втручання

    • Висота дерев 10–15 м, формуються крони, ліс часто одновіковий і одновидовий. Починається саморегуляція лісу, відмирають або вилучаються в процесі рубок слабкі дерева, з'являються дикі тварини.

      20 років після втручання

    • Дерева 20-30 м, присутні вимерлі дерева та екосистема старовікового лісу. Ліс структурно різноманітний, стабілізується мікроклімат і зростає біорізноманіття.

      80 років після втручання

    Ліс – жива система, що відновлюється десятиліттями. Штучні ліси часто
    однорідні й вразливіші, а природні –
    різноманітніші й стійкіші.

    Всесвітній фонд природи

    WWF-Україна

    Провідна природоохоронна організація WWF реалізує проєкти з охорони природи та збереження лісів України.

    Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі

    Місія WWF – зупинити деградацію природних систем планети та побудувати гармонійне спільне майбутнє людини та природи.

    • 5 мільйонів

      прихильників підтримують діяльність WWF

    • 100 країн у світі

      мають представництва WWF

    • Понад 20 років

      WWF реалізує проєкти в Україніа з 2019 року діє національний офіс WWF-Україна.

    Як зберегти та сприяти відновленню?

    Головна задача української команди фонду – захистити безцінні природні багатства країни, сприяти відновленню довкілля від наслідків війни, адаптації до зміни клімату та запровадженні ефективних та сталих підходів до управління природними ресурсами

    • Досліджуємо

      Освітня функція
      Шукаємо конкретні рішення для природоохоронних проблем шляхом поєднання польових проєктів й стратегічних ініціатив

    • Консультуємо

      Науково-дослідницька функція
      Фонд системно досліджує ліси, водно-болотні угіддя та біорізноманіття. Ці дослідження дозволяють ідентифікувати цінні природні території, зокрема праліси, та визначити загрози, які потребують негайного реагування.

    • Зберігаємо

      Природоохоронна функція
      WWF постійно працює над захистом лісів, відновленням екосистем та впровадженням сталого використання природних ресурсів. Одним з ключових напрямів є адаптація до зміни клімату та відновлення довкілля, постраждалого від війни.

    • адвокатуємо

      Аналітична функція
      WWF-Україна співпрацює з органами влади, надаючи експертні консультації та рекомендації щодо природоохоронної політики. Також просуває зміни в законодавстві, які сприяють збереженню природи та сталому управлінню ресурсами.

    Напрям “Ліси” WWF-Україна спрямовує зусилля на збереження найцінніших лісів України

    та покращення практик управління лісами

    Команда напряму разом з партнерами з усього світу втілює проєкти в межах широкого кола тем, серед яких: ідентифікація та збереження пралісів й інших цінних лісових екосистем, протидія незаконним рубкам, сталі практики ведення лісового господарства і трансформація лісової політики України.

    Діджитал
    голос лісів

    Завантажуйте матеріали та використовуйте їх у соцмережах, щоб ділитись важливими сенсами та підтримувати тему лісів у своєму цифровому просторі.

    Ліси України

    © Всесвітній фонд природи WWF-Україна 2025

    створено командою DigitalKit

    Ліси україни